Менi б у небо Твоe лягти
Мені б у небо Твоє лягти -
В ньому зорями сяють сльози,
Від усіх їх приховуєш Ти
Та ховаєш у дощ або грози.
Від краплинок Твоєї душі
Всі ховаються кожної ночі,
Одягають широкі плащі,
Окуляри на заспані очі.
Розквітають, мов квіти, зонти
На умитім водою бульварі.
І не знали б про дощ, якби Ти,
Не зіграла б колись на гітарі.
Не заснула б колись у сльозах,
Та назавжди якби не кохала -
То не втратила б юною страх
І щоранку з небес – не зникала б.
Мені б у небо твоє лягти
Та в обіймах твоїх засинати.
Моя мила, спасибі, що Ти
Моє серце навчила літати.
Свидетельство о публикации №113091007365