ДІМ, ДЕ ЖИЛО КОХАННЯ
Наш дім, що його ще мій дід будував,
Наш дім, де кохання жило,
Не щез, не розрушений і не пропав.
Чи знаєте, що з ним було?
Був проданим. Шкода. Ніхто на питав,
Не радився чи не болить
В нас серце, що дім, де лісок, поруч став,
Чужим став в секунду, у мить.
Де груша? Де голуб й голубка на ній,
Щоденне зозулі: - Ку-ку?!
Був проданим дім із кохання і мрій,
Що дід збудував на горбку.
Вже іншим лісок став, змінився і став,
Та поруч проходжу - сльозить,
Що ти, не порадившись, просто продав
Батьківського спогаду сіть.
І чим тут зарадиш? Було й загуло.
Чи можу змінити? Навряд.
Із грушевим соком дитинство пливло,
Летіло, як голуби в сад.
(збірка "Вітрила простору",2012р.)
Дiм, де жило кохання
© Copyright: Любов Ведута, 2013
Свидетельство о публикации №113091002996
Свидетельство о публикации №113091002996
Рецензии