Чужина. Сонет
госпожа Чужбина,
жарко обнимала ты,
только - не любила...
(Б. Окуджава)
Любить так чужина —
аж сивіє волосся...
Все, домів беремося!
Це не наша війна.
Так кохала вона,
що про шлюб і не йшлося,—
то порожнє колосся,
що не родить зерна.
Чарівна полонянка —
лиш невільна коханка,
а не справжня сім'я.
Невже зайдою — краще?..
Забирайся, вояче,
тут-бо — згуба твоя.
Свидетельство о публикации №113091010330