Ніч учить нас плакати словами.
Вночі знімають маски всі поважні дами,
Принцеси всі швиряють в кут свою корону.
Вночі й я у сьозах своїх тону...
Ніч, неначе туман запаморочує думку,
Вночі серце впадає вниз, ще нижче шлунку.
Слова лунають в рази щиріше.
Для мене самотність у ночі найгірше.
Минає сон повз мою подушку
І кіт муркоче мені ледь на вушко.
Сама. У шерстяних шкарпетках впадаю в сон
І мільйони засинають разом зі мною в унісон.
23.32 07.09.2913
Н1ч
© Copyright: Тори Талина, 2013
Свидетельство о публикации №113090800936
Свидетельство о публикации №113090800936
Рецензии