Немов авто по шосе,
Як кулька в небо летить,
Проходить час і усе
Минає, плавиться вмить.
Хоч вміє час лікувати,
Але вбиває любов.
То дар дає забувати,
То сіє спогади знов.
На що ми згаєм життя
Йому байдуже, бо він
Не перейма почуття –
Час на мільйони один.
Хтось робить добрі діла,
А хтось ненавидить світ,
Комусь Амура стріла,
Комусь самотність навік.
Він не залежить від нас
І Бог йому не суддя.
Доки живу, клятий час
Моє зжирає життя.
2009 г.
Час
© Copyright: Виктория Ерёменко, 2013
Свидетельство о публикации №113090705738
Свидетельство о публикации №113090705738
Рецензии
правда ж, час - одна з найц1кавиших i незбагненних категор1й?
як м1няеться маштаб , швидк1сть... ц1нн1сть секунди i безглуздiсть днiв чи навiть мicяцiв..
Знаеш, здаеться, тiльки, коли ми навчаемось ним керувати, - тiки тодi i починаемо жити по-справжньому.
i нiчого не лiкуе. так..- бинтуе новими подiями. а там. тiльки зачiпи.
Пока, Вiкторiя.
Андрий Кущ 02.12.2014 09:38 • Заявить о нарушении
як м1няеться маштаб , швидк1сть... ц1нн1сть секунди i безглуздiсть днiв чи навiть мicяцiв..
Знаеш, здаеться, тiльки, коли ми навчаемось ним керувати, - тiки тодi i починаемо жити по-справжньому.
i нiчого не лiкуе. так..- бинтуе новими подiями. а там. тiльки зачiпи.
Пока, Вiкторiя.
Андрий Кущ 02.12.2014 09:38 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
