Ах, осень... Валентина Козачук

                Перевод с украинского
                http://www.stihi.ru/2013/09/06/103
               

Ах, осень! Ты хозяйка? – круто!
Ты хлопотала ровно сутки
И золота не пожалела:
В полях, в лесах так ошалела,
Разлив повсюду акварели
Под музыку виолончели.

Небес пуховую перину
Подбила ты под солнца спину,
Вот потому-то, разленившись,
Оно, «сачок», забр'алось выше.
А дождик в землю, словно сваи,
Стальные колья забивает.

И ветер от души гуляет:
Ворон  он серых распугает!
К тому ж, и облака раздвинет,
Чтоб солнце, наконец, явилось!
Умытое, но полусонно,
Целует листики в ладони,
Просушивает тропки рьяно:
Ведь по грибы пойду я рано!

Оригинал:

Вже осінь...Люба господиня!
В клопотах зранку цілу днину.
Ти золота не шкодувала:
Поля й дерева малювала-
Розлила світлі акварелі,
змішавши фарби на тарелі.

На небі пУхову перину
підбила по-під сонця спину,
тому воно ледачкувате
не хоче й носа показати.
А дощ у землю,як у сваї
стальнії цвяхи забиває!

Та вітер добре погуляв:
Всіх чорних гав порозганяв,
ще й розігнав пухкі хмарини,
то ж сонце піднялося нині:
Умите,але трохи сонне,
цілує листячко в долоні,
просушує стежки старанно,
бо по гриби піду я рано!


07.09. 2013