Перевод: Светланы Груздевой
http://www.stihi.ru/2013/09/09/560
Щоранку курка квокче на подвір’ї,
Що я - найкраща від усіх,
Бо сиплю щедро їй, немов сузір’ям,
Зернини жовті під горіх.
Кричить гусак, що я - найкрасивіша,
Бо пір’я з нього не тягла,
Мовчу, коли він суне в сад по вишні,
Поїв би їх - у всіх з села.
Й козел замекав: «Гарна господиня,
Капусти висадить - з город!»
Лиш хмурий чоловік сидить під тином:
«Коли б те м'ясо та у рот…»
Оце й усе, що треба чоловіку?
Хвалив би жінку кожен раз,
Та так, щоби до слів вона не звикла,
То й стіл ломився б від: «Гаразд!»
Гаразд!
© Copyright: Елена Каминская7, 2013
Свидетельство о публикации №113090704356
Свидетельство о публикации №113090704356
Рецензии
ЗдОрово! Что ещё сказать..... сейчас перевод прочту...
Ирина Майская 67 23.09.2013 14:13 • Заявить о нарушении
Ирина Майская 67 23.09.2013 14:13 • Заявить о нарушении
На это произведение написана 21 рецензия, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.