Це дивно мов сонце вночі,
Й яскраві полярні сіяння.
Як кішка скребе на душі,
І вмерла надія остання.
Самотній мов місяць у небі,
І верне від поглядів злих.
Ти б крикнув в широкому степі,
Щоб голод самотності стих.
На жаль це далеко не вихід,
І користі буде мало.
Ти дивишся тихо на захід
Та мріяння це вже дістало.
Ти в розцвіті сил, та не вартий
І пари похвальних слів.
Живеш, але вже не бачиш
Потрібності прожитих днів.
Та буде все так, як і було,
І змін від життя не чекай.
Завчасно врятує лиш дуло,
І мнимий надіями Рай…
Самотнiсть..?
© Copyright: Денис Телиженко, 2013
Свидетельство о публикации №113090605563
Свидетельство о публикации №113090605563
Рецензии