Вже осiнь... Перевод Светланы Груздевой

Вже осінь...Люба господиня!
В клопотах зранку цілу днину.
Ти золота не шкодувала:
Поля й дерева малювала-
Розлила світлі акварелі,
змішавши фарби на тарелі.

На небі пУхову перину
підбила по-під сонця спину,
тому воно ледачкувате
не хоче й носа показати.
А дощ у землю,як у сваї
стальнії цвяхи забиває!

Та вітер добре погуляв:
Всіх чорних гав порозганяв,
ще й розігнав пухкі хмарини,
то ж сонце піднялося нині:
Умите,але трохи сонне,
цілує листячко в долоні,
просушує стежки старанно,
бо по гриби піду я рано!


   Перевод:

Ах,Осень!Ты хозяйка?-Круто!
Ты хлопотала ровно сутки
И золота не пожалела:
В полях,лесах так ошалела,
Разлив повсюду акварели
Под музыку виолончели.

Небес пуховую перину
Подбила ты под солнца спину.
Вот потому-то,разленившись,
Оно, "сачок", забралось выше,
А дождик в землю,словно в сваи
Стальные колья забивает

И ветер от души гуляет,
Ворон он серых распугает!
К тому ж и облака раздвинет,
Чтоб солнце,наконец,явилось!
Умытое,но полусонно
Целует листики в ладони,
Просушивает тропки рьяно,
Ведь по грибы пойду я рано!