Вже осінь засіяла, мов намисто,
І небеса розкрили далечінь.
Чарує очі щедра золотінь,
І на душі погідно, світло, чисто.
Ще сонечко всміхається іскристо,
Після осінніх затяжних дощів
І прохолодних західних вітрів,
Тепло дарує світу урочисто.
П'є стихле поле сонячну теплінь...
Не зупинити зміну поколінь,
Бо час пливе упертою рікою.
Хоч осінь квітне на роз'їзді літ,
Життя весною вибухне красою
І крок новий у Вічність зробить світ!
Осiнь
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113090409177
Свидетельство о публикации №113090409177
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.