Хурделиця
Нічого не покращало,
Надії супроти!
Як нерви захаращені
Дзвенять тугі дроти.
Вхурделило у квітні -
То пізніє зітхання!
Мов очманілі півні,
Чи зраджене кохання.
Усе заледеніло,
Дерева із квітками
Порошею накрило,
Як білими нитками.
Затьмарило снігами
Краєвиди далекі.
З червоним дзьобами -
Із вирію лелеки.
Не варті нараз гроші.
На небі не прозорім,
У сніговій пороші,
Тремтять високі зорі.
Взнаки лежать таємні,
Все мариться зламати,
Шляхи потупить темні,
І долю потурати!
Київ. 25 березня 2013 р.
Свидетельство о публикации №113090406275