Сум
Якісь недолугі вірші.
На серці все важче, все гірше...
Так порожньо, темно в душі.
Чому нерозумно, невдало,
Чому, на безумства межі,
Вважаєм своїм ідеалом
Людину, якій ми чужі?
Сліпі від нестерпної муки,
Ми також в недобрий цей час,
Відхилим простягнуті руки
Нещасних, кохаючих нас.
Безвихідь – це замкнуте коло
Без відповіді почуттів.
Не сходяться майже ніколи
Два справжніх кохання в житті!
Свидетельство о публикации №113090402430
А хотілося б!
Хороший вірш, душевний.
Творчих злетів Вам!
З повагою,
Валентина Лысич 04.09.2013 19:23 Заявить о нарушении
Нила Волкова 05.09.2013 17:44 Заявить о нарушении