Ложные дороги

Хибні дороги
«Буває, дорога людині здається простою, та кінець її – стежка до смерті».
(Книга Приповістей Соломона 14:12).

Часи сумні, бо тисячі дівчат
Та юнаків в житті обрали кредо:
- Ми – молоді! То ж – все для нас, що треба.
Бери все краще та яскраве від життя!

Ми – молоді! В нас кров шугає в венах,
Міцні як сталь долоні, серце – жар…
Ми  можем все! Тіла – сповиті чар,
Ми летимо мов Янголи до неба

В той вир розваг, яскравих відчуттів,
Де серце і тріпоче, і – палає…
Воно, наївне, геть не помічає,
Що сам світильник в полум,ї згорів.

І згубний вир всіх тягне їх на дно,
Руйнуючи їм мрії та бажання,
І зоставляючи лиш сльози та зітхання,
Не в радість вже вечірки та вино.

Ридає над колискою у сина
Та, що навчилась алкоголь вживать,
Бо він ходить не може, ніччу спать,
Розплата тяжка є - слаба дитина.

- Померти дайте! – до людей волає
Ще молодій та виснаженний хлопець,
Мав наркоман один лиш тільки клопіт, -
Колоти дози, а тепер – конає.

Ніхто не думав про такий кінець…
Всі молоді бажають волі, щастя,
Щоби любити, сяяти, всміхаться,
Та вибрали вони не той взірець.

Буває, що стежина заведе
Туди, де хащі та густе болото,
(Не все що заблистить буває злото!),
Стежина Бога – душу вам спасе!

Бог закликає вибирать дороги,
Що до мети присвітлої ведуть,
Де вірою та правдою живуть, -
Туди прямуйте молодії ноги!

ВІРА ПОЛОВИНКО
4.08.2013р.
м. Київ.