Я чекаю. Знайоме подвір'я
На самому краєчку села.
Не барися, прийди в надвечір'я,
Поки перша зоря розцвіла.
Ми такі молоді та вродливі,
Прагнем пити любові нектар.
В дні весняні, мов повінь бурхливі,
Розгорівся любові пожар.
Розумію - не сон це й не казка,
Я нікого ще так не кохав.
Ось рука моя, ніжність і ласка -
Стань моєю, я довго чекав.
Що там люди, пусті пересуди,
Все це заздрощів лиш балаган.
Хто кохав, той повік не забуде
Цей казковий, незбагнений стан!
1975 р.
Стань моею
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113090307943
Свидетельство о публикации №113090307943
Рецензии
Чудові молоді почуття, саме молоді, не юнацькі (це я з огляду на дату))), бо хіба ж є вік у почуттів, тому й збереглося й надрукувалося тепер. Чи не так?)
А я ще посміхаюся й тому, що в мене твір ось з такою назвою
http://stihi.ru/2011/01/23/9612
Коли зустрічаю щось подібне (а таке частенько буває), думаю: ось чому ми всі й зібралися тут, - на одній хвилі припливли )))
Щасти Вам!!!
Ольга Глапшун 04.09.2013 01:21 • Заявить о нарушении
А я ще посміхаюся й тому, що в мене твір ось з такою назвою
http://stihi.ru/2011/01/23/9612
Коли зустрічаю щось подібне (а таке частенько буває), думаю: ось чому ми всі й зібралися тут, - на одній хвилі припливли )))
Щасти Вам!!!
Ольга Глапшун 04.09.2013 01:21 • Заявить о нарушении