Не волнуйся, любимый... Маргарита Метелецкая

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2013/08/19/6173

Не волнуйся, любимый, печальной не стану –
Раскудрявились туч белокурые груды.
Клён на солнце горит золотистым султаном
И плакучие ивы грустят по-над прудом.
Распахнув для меня разноцветные ставни,
Осень ярко явилась мне дивой звенящей,
Слёзы верб, ароматы ветров – словно дар мне,
Поцелуй загорелого клёна пьянящий.
Хоть огульно мечты я толку и не чаю
Повидаться с тобой, но об этом тоскую!
Что лукавить? И в мыслях своих подмечаю:
На дороге за рощей увижу – ликую!
Может, замысел осени  – сущая малость:
Чтоб тобою надежды не заполонялись?
Но, отмеченной шалом осенних зениц,
Перед властною нежностью падать мне ниц…


Оригинал:

Не хвилюйся, мій любий, не буду сумною –
Кучерявляться хмари вгорі наді мною,
Клен величний на сонці горить золотаво,
І плакучі вербички ллють сльози над ставом.
Все в мені – різноколірний осені зшиток!
У душі – білогривих хмаринок відбиток,
Сльози верб, аромати вітрів у дарунок,
Золотавого клена п'янкий поцілунок.
Хоч на гамуз я мрії постійно толочу,
Та побачитись знову з тобою так хочу!
Що лукавити? Враз у думках помічаю,
Як тебе на гостинці за гаєм стрічаю.
Може, в замислах осені намір змінити
І тобою думки мої не полонити?
Бо, поміченій шалом осінніх зіниць,
Перед владною ніжністю падати ниць...