Остання крапля, вже по самі вінця
Тривоги, болю i журби.
Благаю, тільки не дивіться
З цiкавостi, а чи з нудьги.
Я стомлена, а ваші очі -
То лиш відлуння безнадій.
А пам’ять, пам’ять вже не хоче
Спустошених дівочих мрій.
Самотність знизує плечима –
Так, ніби я і не одна.
Одна, бо доля розлучила.
Моя самотність не вина.
Я завинила лиш коханню.
Ні посмішки, ні сліз, ні слів.
Зібралось в краплю все останню,
В останній зойк, в останній спів.
Остання крапля
© Copyright: Еременко Губарева Ирина, 2013
Свидетельство о публикации №113090209324
Свидетельство о публикации №113090209324
Рецензии