Память сердца на укр. яз

           Йду життям я за пам'яттю серця

Знову стискає серце
Вічна туга, в забутії далі 
Кличе знову, все ж пам'ять не стерти -
Йду крізь розпач, розлуки й печалі.

Десь за обрієм криються зорі,
До чола пригорнувшись  горИ,
Ллються долу потоки прозорі.
Як знайти мені стежку туди?

Там лиш тільки простерти долоні -
Огорнешся любов'ю і ласка,
Наче знов в материнському лоні 
Й починається дивняя казка -

На безкрайніх білих просторах
Мчаться коні золотогриві ,
Грають сурми, в небесних у хорах
Ллється музики світлеє диво,

Вмите сяючим зорепадом,
Серце, мов на початку творіння,
Чисте-чисте, і жити не важко,
Не торкнуться його вже ні розпач, ні тління.

Йду життям я за пам'яттю серця -
В книзі долі, я знаю, чекає сторінка,
Де я зможу напитись з золотого  озерця, 
Тож не знай, моє серце, спочинку!
 



В качестве иллюстрации - картина Николая Рериха "Шамбала сияющая".


Рецензии
Чудовий вірш. Серце стискає.... Красно дякую Вам, Лільо!

Ирина Гончарова1   01.08.2015 16:48     Заявить о нарушении
Достеменно знаю - цей симптом хронічний:),
Ще й обтяжений думкою ( на нещастя-а може щастить?)-
Скільки б ти не пройшов (а здається, пройшов стоїчно:))
Ти завжди на початку шляху, а в гору ген-ген ще йти!!!

А якщо серйозно, Ірино, то пам'ять серця - це інколи єдине, що гріє у цьому заледенілому світі.
Щиро вдячна Вам за відгук!

Лилия Кайзаркина   02.08.2015 09:14   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.