Шон Маклех-Где и когда-Переложения - 2

Де i коли
Шон Маклех
                «Травневі дощі.
                Сьогодні, як і вчора,
                Темніє потроху…»
                (Йоса Бусон)

Відчиніть двері -
Пустіть літній дощ
У цей сутінковий дім,
Що нагадує келію,
Де годинник
Давно не вимірює час,
Який зупинився
І якось ненароком
Повернув назад -
З потворного «сьогодні»
У прадавнє минуле,
Де все було справжнє:
Залізо й вода, глина і кров,
Шерсть і бронза, офіра й зерно,
Де коней і биків
Приносили в жертву,
Де люди жили,
А не зображали живих,
Знали для чого росте трава,
І пахнуть квіти суниць.
Я мовчу,
А в просторі літа
Чи то краплі
Чи то літери…

...

Где и когда
Шон Маклех
                «Майские дожди.
                Сегодня, как и вчера,
                Темнеет понемногу ... »
                (Йоса Бусон)


Откройте дверь!
Пустите... летний дождь...

В тот сумеречный дом!
Что (келью мне напоминает...
... и. Где. Часы...
Давно... не измеряют. Время...

Остановились.
Повернув... назад...!
От (безобразного...) Сегодня.

(в исконно...) Прошлое...
... когда. Все (было...) Настоящим...

...

Железо и вода... и кровь и глина.
И шерсть... и бронза. Жертва и зерно!

...

Где... приносили в жертву...!!
Лошадей... быков.

Где... люди. Жили! (не изображали...
Живых. И знали... для чего?

Растет... трава.
Как... пахнет!! Земляника...

...

И я молчу. В пространстве... лета.
... как буквы. Капли... капли...!!

...

Плачет.

...
 
Дождь... .

=============================

Пiсня старого годинника
Шон Маклех
                «У селище,
                Де пахне рибою, прийшов
                З літнього лісу.»
                (Йоса Бусон)

Я двері відчинив дощавій пісні літа,
Пустив червневу зливу на поріг
У хату сутінок, що міфами зігріта,
У хату-келію. Молитвами доріг
Причини й наслідки зібрав в долоню Час.
Його мірилом був старий годинник
Отой зозулястий, отой, що будить нас.
Та в сірих буднях, у сансарах плинних
Не зупинився він – пішов назад.
З потворного «сьогодні», де газети й миші
Він нас завів у предковічний лад:
Епоху справжнього, де в космічній тиші
Плоди і бронзу, молоко і мед,
Приносили в офіру Сонцю і воді,
Де право жити здобувалось в боротьбі,
Де зілля дарувало силу і політ,
Де слово – таїнство, де непідробний світ.   

...

Песня старых часов
Шон Маклех
                «В поселке,
                Где пахнет рыбой, пришел
                С летнего леса. »
                (Йоса Бусон)


... я. Дверь... открыл! Счастливой. Песне... лета.
Пустил... июньский ливень. На порог!

В дом-сумрак (мифами согретый...
Молитвами...
(в дом-келью...) Что так... дОрог.

Причины (и последствия...
 
... собрав ладонью! Время...
Его... мерилом. Были. Старые часы.

Та... пестрота (что будит нас...
Но... в серых буднях. И (текучести...) Сансары.

Не остановится. Идёт... обратно!!

...

От... безобразного «сегодня».
... где. Газеты (мыши...) К исконному !!

(порядку...) Приведут.

... в. Эпоху настоящего. В космической. Тиши...
Плоды и бронзу (молоко...) И мед...

Приносят... в жертву!! Солнцу...! И воде...

...

Где право жить (приобреталось...) Лишь в борьбе.
Где зелье... дарит!! Силу... и полет!

...

... где. Слово - таинство!! Где (неподдельный...) Мир...!!

(или

... где. Слово - таинство. Где (неподдельный...) Род.