Журба за словом пестливим проста
Гірким збурила серце ароматом.
В реактор дум вкидаю я сама
Всі спогади - й руйную кожен атом.
Сиджу на узбережжі, ніби в сні,
Та сперечаюсь подумки з тобою,
А вітерець гуляє в тишині,
А хвилі все милуються з прибоєм...
Побачити чарівність твоїх рис,
Земні не дозволяють клопотання,
Та місяць вповні, що спливає вниз,
Дарує код для сповнення бажання.
Між нами відстань - зграєю сорок,
Що крадуть кожен мій до тебе крок...
40. Журба за словом пестливим проста...
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113090100760
Свидетельство о публикации №113090100760
Рецензии