…Осінь тихо знадвору зайшла до квартири,
Пообідати сіла зі мною за стіл.
Запитала, чи я не збираюсь у вирій?
Я сказав, що збираюсь, вже й крила змастив.
Тільки борщ ось доїм – і повіюсь у мандри,
Ще й весну в Даламані свою дожену.
Тож, якщо їй не важко, то гостя хай хмари
Зажене трохи вище в небес глибину.
Осінь, шкварочку з’ївши, погодилась радо
І до хмар відрядила когось із вітрів.
І за це я її пригостив виноградом,
Та ще й (каюсь!) цілунком гарячим зігрів…
30.09.2013
Обiд iз осiнню
© Copyright: Александр Зубрий, 2013
Свидетельство о публикации №113090100744
Свидетельство о публикации №113090100744
Рецензии