О люди! Захоплююсь я цим Чарівником,
Який давно захоплює чарами своїми.
Немов чаклує Він чарівним димком,
Що ніч, що день – думами моїми.
Чарує зір, чарує погляд… А Очі!..
Спостерігаючи за ними, вслухаєшся.
Приходять у вісні, й щоночі…
Немов піснею чарують…Граються!
Немов чаклує, чарує сей бо Чарівник!..
У вісні приходить, заспіває і зникає…
Де Він є, чаклунки? Чому Він зник?
Однаково мов чари нові виникають!
Одна від нього чахла, інша зіллячко
Варила, щось чаклувала – не вдіяла…
Співала, складала гарно пір`ячко,
До знахарки ходила, думала, подіяло?!
Та не надовго, не чарував сей Чарівник,
Захоплює Він іншим, природні має чари.
Чарував красою, добротою Чарівною,
Тому і зник, Йому не треба чвари!...
Чарiвник! Присвячу ться Олександру!
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113083105983
Свидетельство о публикации №113083105983
Рецензии
А Очі!.. Вслухаєшся щоночі!..
Немов піснею чарують, граються
Танцюють подумки і,говорити хочуть,
Бо люблять диво - красення щомочі!
Леся Танюк 09.09.2013 22:37 • Заявить о нарушении
Немов піснею чарують, граються
Танцюють подумки і,говорити хочуть,
Бо люблять диво - красення щомочі!
Леся Танюк 09.09.2013 22:37 • Заявить о нарушении