Душа не в дпуска

 Душа  не  відпускає.   

Твоя  душа  мою  не  відпускає,
Сто  раз  палила  я  мости,
Забудь  образи,  я  благаю...
Давай  почнемо  з  початку  ми.

Коли  тебе  я  покохала,
Горіла  пристрасть,  поцілунки,
Та  враз  кохання  розстріляли,
Забрав  усі  свої  ладунки.

І  вийшов  за  поріг  із  хати,
Та  я  у  гніві  не  збагнула,
Що  душу  в  клоччя  буде  рвати,
Що  любов  до  тебе  не  заснула.

Палати  буде  вже  кострами,
Та  біль  душу  не  зігріє,
Тепер  рифмую  вечорами,
А  серце  плаче  і  аж  мліє.

Якби  все  можна  повернути
І  ту  весну  і  ті  зітхання,
Я  б  стала  дуже  шанувати,
Я  б  не  розбила  вже  кохання.

Тебе  збиралась  відпустити,
Стирала  номер  в  телефоні,
Та  все  даремно, хочу  знову ,
Торкнутися  твоїх  долонів .

Давай  ми  вилікуємо  пристрасть,
І  будемо  тішитися  знов,
Давай  із  черепків  дзеркальних.
Ми  склеїмо  свою  любов…

автор: Н.П.Рубан.