Танцюють тіні на стіні,
Одна за одною невпинно,
Вони чомусь весь час одні,
І нерозлучні, ось, що дивно.
Злітає листя, наче дні,
Немов би оголяє душу,
І ми те бачимо у сні,
Як золото летить в калюжу.
Усе розкладене давно,
Дванадцять місяців невпинно
Міняють фарби як в кіно,
І явне все стає незримо.
Наповнить тишою зірок
Холодний простір келих мрії,
І залишається лиш крок,
Щоб тінню стали всі надії.
Ігор Стожар
Тiнь надiй
© Copyright: Игорь Стожар, 2013
Свидетельство о публикации №113083102651
Свидетельство о публикации №113083102651
Рецензии