Пожовкле листя з запахом розлуки
Твої цілує ноги, кожен крок…
А іноді твої цілує руки.
І завмира, мов складений рядок…
І поміж листям, ніби між рядками,
Трава, змарніла, наче серпня сум.
І що то було, милая, між нами?
І чом у спадок літа – жмуток дум?
А так все починалося весняно...
За квітнем травень пролетіли вмить.
Нам червень обіцяв з’явитись п’яним –
Й кохання келих власноруч налить.
Та я не маю долі сумувати,
І щастя вже у тім, що ти була.
...Я втратив здатність листя сум збирати –
Ти з рук моїх зростила два крила...
Пожовкле листя з запахом розлуки...
© Copyright: Миклош Форма, 2013
Свидетельство о публикации №113083101383
Свидетельство о публикации №113083101383
Рецензии
ось як воно - опинитися в незбагненності своїх емоцій від поетичного слова, від його буревію думки, яка виростає в крила в останніх рядках, від тремтливості пауз...
М-Арфа 05.09.2013 14:37 • Заявить о нарушении
М-Арфа 05.09.2013 14:37 • Заявить о нарушении
