П.Чайковський (1840-1893)
«Спогад дорогого місця»,
тв.42 , для скрипки і оркестру,
вальс-скерцо до мажор, тв.34,
для скрипки і струнних,
Національний камерний ансамбль
«Київські солісти», Ю.Літун
Квіти? Ні, не квіти, – почуття,
Розкриваються, вростають в звуки…
Оксамитом повниться Душа,
Дозволяє Вічності торкнутись.
Почуття народжують Світи,
Різні, за звучанням й кольорами.
Схожих, годі серед них знайти,
У Світах відкриті навстіж брами.
Квіти й почуття ведуть в Любов,
В Ніжність вбрану, у Красу і Спокій.
Де б не був, летів, або ішов, –
Знайдеш Світ лиш свій, хоча й крізь роки.
27.08.2013
Квiти? Нi, не квiти, почуття
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113083004229
Свидетельство о публикации №113083004229
Рецензии