Розкидала, розкудлала
Біле павутиння хмар.
На шматочки розірвала
Моє серце – Весна.
Де летіла, цвітом білим
День минулий став.
Доля знову візерунки
На моїх долонях креслить.
Намалюй мені кохання,
Намалюй на все життя.
Намалюй мені востаннє -
Від гріха до каяття.
Щоб ні спокою не знати,
Щоб не знати ні біди.
Намалюй мені кохання,
Намалюй мені востаннє,
Та чи чуєш, Весно, ти?
Ти смарагдом напоїла
I я п’ю його до дна.
Від дурману захмеліла,
Мов від терпкого вина.
Ллється пісня, б’ється серце,
Грає в грудях п’янко кров,
Доля бавиться, сміється
І дарує знов любов.
Намалюй мені кохання,
Намалюй на все життя.
Намалюй мені востаннє -
Від гріха до каяття.
Щоб ні спокою не знати,
Щоб не знати ні біди.
Намалюй мені кохання.
Намалюй мені востаннє.
Та чи чуєш,Доле, ти?
Намалюй
© Copyright: Еременко Губарева Ирина, 2013
Свидетельство о публикации №113083000239
Свидетельство о публикации №113083000239
Рецензии