Не можу я кохать одним поривом,
Топити серце в озері від сліз.
А те, що ти зовеш моментом зриву,
Воно для мене - назавжди, наскрізь...
Не буду руйнувать твого спокою
Покірливим благанням про любов.
І, як литературного героя,
Не зви спасать від суму тебе знов.
Бо заповітну днів моїх дорогу
Вже долею второвано давно.
Який же сенс просить тебе у Бога,
Коли нам разом бути не дано?!
Від того і гірчать, немов полин,
Рядки моїх сонетів - як один...
47. Не можу я кохать одним поривом...
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113082907981
Свидетельство о публикации №113082907981
Рецензии
"Бо заповітну днів моїх дорогу
Вже долею второвано давно."
Вибачаюсь за вторгнення. Гарно!!! з подякою.
Наталья Сытник 29.08.2013 20:46 • Заявить о нарушении
Вже долею второвано давно."
Вибачаюсь за вторгнення. Гарно!!! з подякою.
Наталья Сытник 29.08.2013 20:46 • Заявить о нарушении
Яке вторгнення, Наталю??!! ))) Я Вам дуже рада - щиро.
З глибокою приязню -
Светлана Похилько 29.08.2013 20:50 Заявить о нарушении
З глибокою приязню -
Светлана Похилько 29.08.2013 20:50 Заявить о нарушении