Кілька родинних поколінь
Несе плоди і вабить душу,
В небесну лине височінь
Красуня батьківськая груша.
Подруги - яблуні кругом
Цвітуть і снігом посипають.
Веселки чарівним веслом
Дощем і сонцем накривають.
Кожний рік ростуть плоди
Без чергового відпочинку,
Три пори року тут труди,
Перепочинок лише взимку.
Батьків давно уже нема,
Їх пам’ятає стара груша,
Де б не був - вона сама
Разом з батьками гріє душу.
27.08. 2013р., Київ
Батькiвська груша
© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №113082907771
Свидетельство о публикации №113082907771
Рецензии