Г.Венявський (1835-1880) Легенда для скрипки і оркестру,
тв.17 (перекладення для скрипки і струнних А.Чоп),
Національний камерний ансамбль
«Київські солісти», Ю.Літун
Залиті Сонцем: Дійсність і уява.
Усе з’єдналось, склалося в одне.
Неначе, щойно, я у снах літала,
Було дитиною Єство моє.
Неначе, щойно, снила і літала,
Відвідувала Зорі і Світи.
А вже сьогодні я себе спитала,
Чи будуть крила у Любов нести?
Чи гожі крила для польоту в Дійсність?
Чи стане сил злетіти у Любов?
Кому потрібні чистота і ніжність?
Кому забракло щирих молитов?
Я крила розправляю, білі-білі,
Я повертаюсь у далекі сни,
Де Зорі і Світи мені світили,
Де Дійсності Дороги пролягли.
27.08.2013
Залитi Сонцем Дiйснiсть i уява
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113082907575
Свидетельство о публикации №113082907575
Рецензии