Реализм
Хай античний, соціалістичний...,
Вдягнутий в фантастику, в модерн...
Зобража хай Працю робітничу,
Чи про побут буржуїв "гуде" -
Толк найбільш залежить не від віхи,
Автор про яку "січе", співа...,
А від сліз, байдужості, чи сміху!.. -
Те взнаки, кому він співчува!
Хай говорить й про народні рани
(Леся як співала серед нив),
А симпатизує сексоманам,
Чи отим, "кландайки" хто створив
Там заморські, чи "рубльовок, дачних",
Кущі де, "інмарки", наймитИ...,
Вийде співчуття хапким, собачним,
Й тим, хто - в похоть гірше, ніж скоти.
І з морів начальства, депутатів... -
З хвиль он тих, хто в гріх збагачень вліз,
Йдуть розтлінь міазми - "із дебатів,
Із калюж крокодилЯчих сліз...".
Та страшний й "художник", котрий здібний
"Вчить" народ буть служкою "еліт",
Бидлом... Тож Цензура скрізь потрібна
"Вихованих" хижий збить "привіт".
Щоб народ був в добрих охоронах!
А страшні, що трутизну несуть,
Хай, в соїх замкнувшись кодлах-схронах,
Труять один одного й гризуть.
Хай ці "хитроморді" доживають,
Павуки як в банці. Хай народ
Вільно, красно, здорово співає
Серед чистих і прозорих вод...
Із предметів реалізму зникнуть
Злодіяння, блудства всіх мастей...
Всі до праці, втіх лиш славних звикнуть,
Й в приклад зла не буде для дітей,
Новим поколінням щоб не бачить
І не знать не тільки зла, страждань,
А й "істот, реальність хто тлумачить
Із червивих душ переживань".
Свидетельство о публикации №113082906985