Максим Богданович. Водяной
ВОДЯНОЙ
Седоусый, сгорбленный, я залёг под тиной
И годами греюсь тут – сплю на дне реки.
Весь травой опутан я, словно паутиной,
Засыпают тело мне жёлтые пески.
Над водой у берега тихо спит осока,
Да лоза зелёная, жалуясь, шумит,
Волны тихо катятся и бегут далёко,
А вокруг всё замерло – сном извечным спит.
Перевод с белорусского –
Валентина Варнавская
На иллюстрации – Водяной (Детский музей мифологии и леса в Заславле).
* * *
Максім Багдановіч (1891 – 1917)
ВАДЗЯНІК
Сівавусы, згорблены, я залёг між цінай
І гадамі грэюся – сплю на дне ракі.
Твар травой аблутана, быццам павуцінай,
Засыпаюць грудзі мне жоўтыя пяскі.
Над вадой ля берага ціха сьпіць асока,
Ды лаза зялёная жаліцца-шуміць,
Хвалі ціха коцяцца і бягуць далёка, –
І усё навокала сном адвечным сьпіць.
1909
Оригинал на сайте:
http://rv-blr.com/literature/show/2693#18
На ілюстрацыі – Вадзянік (Дзіцячы музей міфалогіі і лесу ў Заслаўі).
Свидетельство о публикации №113082902861
С неизменным удовольствием читаю Ваши переводы. Вот ещё одно прекрасное прикосновение к белорусской поэзии. Спасибо Вам.
Взгляните на украинский перевод Яра Славутича:
ВОДЯНИК
Переклад Яра Славутича
Сивоусий, згорблений, прагнучи спочину,
Я заліг і гріюся - сплю на дні ріки,
У кушир закутаний, наче в павутину,
Сиплються на груди золоті піски.
Над водою тихою осока дрімає
Та лоза жаліється, з вітром шелестить,
Хвилі тихо котяться і біжать без краю, -
Все мовчить навколо, сном одвічним спить.
Любовь Цай 26.01.2014 11:08 Заявить о нарушении
И за украиноязычную версию перевода благодарю тоже.
Да, вижу: и этому переводчику не удалось сохранить слово "твар" = "лицо" :)
Вот разве что "золотi пiски", как мне кажется, несколько из общего колорита выбиваются...
И ритмика в последних строках обоих катренов слегка отличается от авторской...
Спасибо, успехов Вам! Регулярно с большим интересом читаю Ваши переводы.
Валентина Варнавская 26.01.2014 11:31 Заявить о нарушении
Нещодавно натрапила у стрічці на ФБ ще один український переклад цього вірша Богдановича. Тож вирішила поділитися ним з Вами. Ось він:
Максим Богданович
ВОДЯНИК
Переклад Дмитра Щербини
Сивовусий, згорблений, ліг я в баговиння,
Сплю й роками гріюся в затишку осок.
Твань лице обплутала, наче павутиння,
Груди засипа мені бронзовий пісок.
Кришталевим спокоєм обняло заплаву —
Лиш лоза смарагдова ремствує-шумить.
Хвилі тихо котяться в далечінь імлаву, —
Просторінь довколишня сном одвічним спить.
Любовь Цай 19.08.2016 00:35 Заявить о нарушении