Максим Богданович. Водяной

Максим Богданович (1891 – 1917)

ВОДЯНОЙ

Седоусый, сгорбленный, я залёг под тиной
И годами греюсь тут – сплю на дне реки.
Весь травой опутан я, словно паутиной,
Засыпают тело мне жёлтые пески.

Над водой у берега тихо спит осока,
Да лоза зелёная, жалуясь, шумит,
Волны тихо катятся и бегут далёко,
А вокруг всё замерло – сном извечным спит.

Перевод с белорусского –
Валентина Варнавская


На иллюстрации – Водяной (Детский музей мифологии и леса в Заславле).
             
*   *   *

Максім Багдановіч (1891 – 1917)

ВАДЗЯНІК   

Сівавусы, згорблены, я залёг між цінай
І гадамі грэюся – сплю на дне ракі.
Твар травой аблутана, быццам павуцінай,
Засыпаюць грудзі мне жоўтыя пяскі.
 
Над вадой ля берага ціха сьпіць асока,
Ды лаза зялёная жаліцца-шуміць,
Хвалі ціха коцяцца і бягуць далёка, –
І усё навокала сном адвечным сьпіць. 
 
1909 

Оригинал на сайте:
http://rv-blr.com/literature/show/2693#18


На ілюстрацыі – Вадзянік (Дзіцячы музей міфалогіі і лесу ў Заслаўі).

 

             


Рецензии
Валентина!
С неизменным удовольствием читаю Ваши переводы. Вот ещё одно прекрасное прикосновение к белорусской поэзии. Спасибо Вам.

Взгляните на украинский перевод Яра Славутича:

ВОДЯНИК
Переклад Яра Славутича

Сивоусий, згорблений, прагнучи спочину,
Я заліг і гріюся - сплю на дні ріки,
У кушир закутаний, наче в павутину,
Сиплються на груди золоті піски.

Над водою тихою осока дрімає
Та лоза жаліється, з вітром шелестить,
Хвилі тихо котяться і біжать без краю, -
Все мовчить навколо, сном одвічним спить.

Любовь Цай   26.01.2014 11:08     Заявить о нарушении
Спасибо, Любовь!
И за украиноязычную версию перевода благодарю тоже.
Да, вижу: и этому переводчику не удалось сохранить слово "твар" = "лицо" :)
Вот разве что "золотi пiски", как мне кажется, несколько из общего колорита выбиваются...
И ритмика в последних строках обоих катренов слегка отличается от авторской...

Спасибо, успехов Вам! Регулярно с большим интересом читаю Ваши переводы.

Валентина Варнавская   26.01.2014 11:31   Заявить о нарушении
Пані Валентино!
Нещодавно натрапила у стрічці на ФБ ще один український переклад цього вірша Богдановича. Тож вирішила поділитися ним з Вами. Ось він:

Максим Богданович
ВОДЯНИК

Переклад Дмитра Щербини

Сивовусий, згорблений, ліг я в баговиння,
Сплю й роками гріюся в затишку осок.
Твань лице обплутала, наче павутиння,
Груди засипа мені бронзовий пісок.

Кришталевим спокоєм обняло заплаву —
Лиш лоза смарагдова ремствує-шумить.
Хвилі тихо котяться в далечінь імлаву, —
Просторінь довколишня сном одвічним спить.

Любовь Цай   19.08.2016 00:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.