Ненька
річенька біжить міленька,
між осок в зеленій блузі,
біля вільхи в теплім лузі…
Там тополі віти гнуться,
коні в табунах пасуться…
Качка кличе каченяток,
квочка пестує курчаток…
Верби нахилились нижче,
місяць до тополі ближче,
в небі зорі сплели килим…
Йде дівчина тихо з милим,
Стежкою до свої хати,
де її чекає мати,
щоб веснянку пожурити,-
не велить пізно ходити…
Там дитинство залишилось,-
сонячним воно наснилось…
Там, де Україна - ненька,
ще стоїть хата біленька.
Свидетельство о публикации №113082807991
Ольга Ступенькова 03.01.2014 13:01 Заявить о нарушении
Анина 04.01.2014 19:11 Заявить о нарушении