Чорнобривцi
За селом пролягає стежина
По ній люди роками ідуть.
Там тополі шумлять і калина,
Чорнобривці все літо цвітуть.
Красотою цією милуюсь,
Стає спокійно на душі.
Коли додому повертаюсь -
Щаслива мить оця в житті.
У селі народився і виріс,
Стежинами бігав роки.
Все краще з собою я виніс,
Тоді, як пішов у світи.
Любов зберігаю роками,
Родина моя там жила.
Весною садки розцвітали
І буйно калина цвіла.
У пам’яті це зберігаю,
Свій край прославляю віршем.
Онукам я їх залишаю,
Читають нехай перед сном.
Вони їм багато розкажуть
Про нашу родину, село.
Мої гуморески розважать,
Щоб весело жити було.
© Copyright: Борис Мохонько, 2013
Свидетельство о публикации №113082802512
Свидетельство о публикации №113082802512
Рецензии