і плоть, і дух, й розстроєна гітара
що не співала жадібних пісень,
колись давно я готував три ночі
роздягнену на білім полотні
тебе,
а ти - найперші семінари.
я навіть не розстібував кишень,
бо ти, моя хороша, так охоче
сама зривала ґудзики
мені.
молилися на те, що будем разом,
і твої ніжки-ножиці тяглись
повільно до мого міцного серця.
(ти звикла називати його так)
в'ючись,
угору-вниз розгойдувала тазом.
я пестив стегна, так, що мліла кисть
і поринав чимдалі до фортеці.
я мав тебе.
я куштував на смак.
заколисав тебе, ховав очиська,
неначе вперше спробував торік.
і напувати вже не так кололо.
з прозорістю дивилась догори.
мій сік
невміло оглядала, мов дівчисько,
то врозтіч переймала, то - впотік.
повітря бракувало альвеолі,
і светри не сприймали
горловин...
Плоть. плюс18
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113082810146
Свидетельство о публикации №113082810146
Рецензии
Не можна мені таке читати, бо мене можуть завидки вхопити)
Талановитий Ви, безсумнівно. А вірші на рідній мові - це щось таке оргазмічно-солодке, від чого вже важко відмовитись, спробувавши один раз.)
Ну, пішла я, задоволена і щаслива)))
Русалка Лая 31.08.2013 11:13 • Заявить о нарушении
Талановитий Ви, безсумнівно. А вірші на рідній мові - це щось таке оргазмічно-солодке, від чого вже важко відмовитись, спробувавши один раз.)
Ну, пішла я, задоволена і щаслива)))
Русалка Лая 31.08.2013 11:13 • Заявить о нарушении
Я дуже і дуже радий, що Вам подобається. Заходьте, пишіть листи, коли сумно й від радості, можливо знайдемо спільні теми для розмов. Я навіть впевнений у цьому:) І будьте обачні, довго терпіти теж не можна;)
Дмитро Безкровний 31.08.2013 14:19 Заявить о нарушении
Дмитро Безкровний 31.08.2013 14:19 Заявить о нарушении
