Прекрасне Небо всiяне Зiрками
Що кличуть-тягнуть в глибину-блакить.
Лиш Мить і… лину, в оксамиті тану.
Я – Світло Зоряне, що в Небі мерехтить.
Чорніше чорного безмежне літнє Небо.
У повні Місяць Землю полонив…
А нам, Зіркам, так радісно, далебі,
Ми – у Любові, ми – сім’я Світил.
Нас так багато – у Світах, у Небі,
Ми – Світло, нам – яскравістю світить.
Ми сяйвом віддаємо Душам себе,
Й Любов Творця, що втілив нас у Мить.
Крим, Кара-Даг
19.08.2013
Свидетельство о публикации №113082705043