* * *
…То чай духмяний, то розчинна осінь,
то біль, то хміль гірких холодних злив.
То прірва сил, то й дихати не в змозі.
Засамотів – і сам не зчувсь, коли…
Засамотів, стриножений книжками,
забембав графік «дім-робота-дім».
Коса життя невпинно точить камінь
чеснот та прагнень, сподівань, хотінь…
Де ви, мої друзяки-побратими?
Нема нікого…Листя…Вітер…Шлях…
Загарбник-день чекає за дверима.
Розчинна осінь душу спопеля.
То чай духмяний, то розчинна осiнь...
© Copyright: Александр Лысак, 2013
Свидетельство о публикации №113082710331
Свидетельство о публикации №113082710331
Рецензии