Я знову живу...

Наталья Сытник
Ніхто так не вибере горя й печалі,
Як ліс синьоокий, в незвідані далі
Зове і шепоче тіниста діброва,
Журбу прикриває зоря вечорова.
У хащах розлогих сховається смуток,
Не буде на серці страждання і думок.
Береза тендітна печаль заколише,
І знову поллється божественна тиша.
Все стане на місце, все буде в природі,
Уранці умиють холоднії води.
Пташина сіренька затьохкає в гаю,
Я знову живу і знову кохаю.


© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113082604354
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Сытник
Рецензии
Написать рецензию
Чудові вірші,на рідній українській мові,приємно читати!*
Дякую Вам за щирість і відвертість!*
Щастя Вам та Миру!*
З теплом душі,

Янина Бурмистр   03.10.2014 09:40   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Наталья Сытник