Гадаю, що не все тобі сказав,
Що не завжди відкритим був з тобою,
І часто біль за втраченим проймав,
Зажура розливалася рікою.
Зі стрічок туги сплетене життя.
Так мало щастя у житті складному.
Та чайкою до хмар душа зліта,
Бо сонця промінь проганяє втому.
Я знаю в чому істина. Вона -
Боязнь коханням обпалити крила.
І є моя, також, у тім вина,
Що ти мене в гордині полишила.
Ми не зазнали щастя та добра -
Так вирішила доля невблаганна.
Хоч в долі свої примхи і права -
Я вірю - ти повернешся, кохана.
Не все сказав
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113082603446
Свидетельство о публикации №113082603446
Рецензии
Справжні почуття...
Вірш сподобався. Дочекатися кохання Вашому ЛГ, а Вам - ще і ще натхнення на такі чудові рядочки!
Русалка Лая 31.08.2013 10:09 • Заявить о нарушении
Вірш сподобався. Дочекатися кохання Вашому ЛГ, а Вам - ще і ще натхнення на такі чудові рядочки!
Русалка Лая 31.08.2013 10:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.