Раз терпимо, значить не жме ярмо,
Раз мовчимо, як віл жуємо сіно,
То нас іще, життя не допекло ,
Раз на губах, ще не червона піна.
Я, як і ви, державі слугував,
Та думав що на службі у народу,
Але коли пішов,з військових лав,
Відчув для серця та душі свободу.
Бо краще бути з голоду худим,
Аніж гостити в чорта на банкеті,
І дихати свободи згірклий дим,
Аніж парфуми в рабському клозеті.
перший варіант
Раз терпите, значить не жме ярмо,
Раз мовчите, як віл жуєте сіно,
І вас іще, життя не допекло ,
Раз на губах, нема від крику піни.
Я, як і ви, державі слугував,
Та думав що на службі у народу,
Але коли пішов,з військових лав,
Відчув для серця та душі свободу.
Бо краще бути з голоду худим,
Аніж гостити в чорта на банкеті,
І дихати свободи згірклий дим,
Аніж парфуми в рабському клозеті.
Раз терпите, значить не жме ярмо
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113082610431
Свидетельство о публикации №113082610431
Рецензии
Юра! Мені сподобався цей Ваш вірш. Попередній, той, що про патріотизм, якийсь недосконалий за думкою. Невизначений чи що..(Певно наслідок Вашого ніби-то ліберадізму) А цей - сильна річ! Трохи критичних роздумів дозволите? Спробуйте весь початок вірша програти від першої особи. Тобто: "Раз терпимо - значить не жме ярмо, раз мовчимо, як скот жуємо сіно, то нас життя іще не допекло,раз на губах ще не червона піна. Я як і всі державі слугував..." і т.д. Спитаєте: "Навіщо?" Скажу - тоді автор сприймається не так менторно, тобто не як вчитель, якого ніхто не запрошував, а як "один із нас". Проникаюча в мізки людей здатність вірша збвльшується кратно!
Олег Омелянчук 08.09.2013 23:14 • Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 08.09.2013 23:14 • Заявить о нарушении
олег, дякую завжди Вам радий. протягом найблишчих днів подумаю можливо пристану.. чекайте в гості
Федик Юрий Михайлович 09.09.2013 01:47 Заявить о нарушении
Федик Юрий Михайлович 09.09.2013 01:47 Заявить о нарушении