Як незвичайно: благість і блаженство
У відчутті поєднані одному,
Коли зливаєшся з вечірнім Морем теплим
У таїнство пісенно-молитовне…
Рожеве Море – диво надвечірнє
Проявлене як Сонце, що заходить
За темні Гори. Небо вже не синє…
Помалу Місяць з небуття виходить.
Коли зливаєшся в одне з вечірнім Морем,
Занурюєшся в спокій, до остану,
Зникають межі, вигадані болем,
Змиває Море пристрасті-омани.
Немає Сонця. Відблиски рожеві
Вкривають хмари і вкривають хвилі,
І віддають Любов рожеві скелі
Рожевим Духам й Душам легкокрилим.
Крим, Кара-Даг
16.08.2013
Як незвичайно благiсть i блаженство
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113082505516
Свидетельство о публикации №113082505516
Рецензии