Мыслей жар... Из Л. Юферовой

          Перевод  с  украинского:http://stihi.ru/2013/08/24/532


Подсолнечник опёрся на забор,
Истёк душистым ясно-жёлтым цветом...
В нём столько зёрен - звонких мыслей хор -
Доспело этим очень знойным летом!

Созревший август загорел давно,
Всё дальше, дальше лета дни и числа...
Я бабушкино подстелю рядно,
И соберу до зёрнышка все мысли.

Но горьки зёрна все до одного,
напрасно их сушу, перебираю,
В том соре ни мечтаний, ничего...
Пусть соки винограда наверстают...

Мне всё трудней внимать и понимать,
Года и стрессы - некуда мне деть их...
Раздумий жжёт волнующая рать...
И строки неразумны, словно дети!


         Оригинал:


Високий сонях сперся на тинок,
Поволі стік яскраво-жовтим цвітом...
У ньому стільки зерен – як думок –
Вродило цим таким спекотним літом!

Дозрілий серпень вже засмаг давно,
Все далі й далі літо щогодини...
Я підстелю бабусине рядно,
Зберу думки оті до насінини.

Та згіркли зерна – геть усі підряд,
Дарма перебираю їх щосили...
Вже соками налився й виноград...
Від спеки навіть мрії збайдужіли...

Даються стреси, вік і біль взнаки...
І я ніяк не можу зрозуміти:
Що ж так печуть схвильовані думки
І навіть вірші – нерозумні діти?