Як сумно! Не пишеться більше –
Якісь недолугі вірші.
На серці все важче, все гірше...
Так порожньо, темно в душі.
Чому нерозумно, невдало,
Чому, на безумства межі,
Вважаєм своїм ідеалом
Людину, якій ми чужі?
Сліпі від нестерпної муки,
Ми також в недобрий цей час,
Відхилим простягнуті руки
Нещасних, кохаючих нас.
Безвихідь – це замкнуте коло
Без відповіді почуттів.
Не сходяться майже ніколи
Два справжніх кохання в житті!
2012
Безвихiдь
© Copyright: Нила Волкова, 2013
Свидетельство о публикации №113082502388
Свидетельство о публикации №113082502388
Рецензии
А в когось в душі посвітліша
від цього чудового вірша
і думки дзвінкої, ранкової:
за обрієм зійдуться колії.
Игорь Герасименко Кременчугский 29.08.2013 19:06 • Заявить о нарушении
від цього чудового вірша
і думки дзвінкої, ранкової:
за обрієм зійдуться колії.
Игорь Герасименко Кременчугский 29.08.2013 19:06 • Заявить о нарушении
Яка гарна Ваша поетична рецензія-експромт! Щиро дякую. Хай щастить!
Нила Волкова 29.08.2013 20:17 Заявить о нарушении
Нила Волкова 29.08.2013 20:17 Заявить о нарушении