Ти наша мати, віри глибина.
Крізь лихоліття, в горі, безнадії.
Крізь темряву століть, де вгасли мрії,
Сіяєш нам, зірнице провідна!
З тобою не страшна нам чужина,
О, рідна земле, ти для нас - надія,
Усім невзгодам світла протидія, -
Як та неопалима купина.
Ми здобули свободу недарма, -
Всевишнього покликала сурма
Після століть безправ'я і недолі.
Ми піднялись, звершили віщий змаг,
Закарбували на скрижалях долі:
Держава є і буде у віках!
Украiнi
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113082500106
Свидетельство о публикации №113082500106
Рецензии