Сі ( settina*)
Сіяють сріблясто, звучать струни ліри,
Лунають чарівно, гортають літа,
Музика моя мрійливо зліта,
Вітає планета надії, любові і віри.
Полова чека, аби обірвалась,
нехай вибача,- земля оберталась
і веснами прагла тепла і довіри.
Оновленням Феніксу після руїни
Розбіглись веснянки в поля
І нам посміхається доля.
Озвались піснями левади й долини,
Лунає відроджена мова,
бо ти в нашім серці жива,
ти - Мати, ми - діти усюд України!
*Назва строфи на сім рядків (іт.)
Струн моїх радість не згасне.
(За мотивами циклу «Сім струн» Лесі Українки).
Сi
© Copyright: Лариса Лорнет, 2013
Свидетельство о публикации №113082408907
Свидетельство о публикации №113082408907
Рецензии