Пошли мені хмаринку, як вітання,
Щоб, подивившись у безкрайнє небо,
Змогла я зрозуміти без вагання,
Що ця хмаринка – то привіт від тебе.
Нехай вона не буде чарівною,
Зовсім маленькою, пухнастою, мов кішка,
Але вона пов’яже нас з тобою
І враз на серці стане дуже ніжно.
А я тобі пришлю ранкові зорі,
Які неначе діаманти сяють.
Отак і почуття – хиткі, прозорі…
Але мої до тебе не зникають.
Кому таке можливо пояснити?
Виходить дуже дивне листування.
Це все збагне лиш той, хто міг любити,
І зветься воно просто так: кохання…
Пошли мен хмаринку
© Copyright: Диана Майская 2, 2013
Свидетельство о публикации №113082407071
Свидетельство о публикации №113082407071
Рецензии