Я не встигаю, мамо, усе тобі сказати,
Завжди в собі тримаю десятки тисяч слів...
А знаєш, як бажаю тебе я обійняти,
І просто чути - знову твій голос, щоб зігрів.
Ми зараз розлучились, і я сумую дуже,
Жалкую, що мовчала, де бракувало слів;
А зараз - віриш, мамо - мені вже не байдуже!
Тебе я так люблю! Ти символ моїх снів!
Пробач мені, рідненька, що іноді кричала!
Пробач, що не казала про все, що в серці є!
Пробач, що ображалась, коли мене повчала!
Так, я не розуміла - ти серденько моє!!!
Для мами
© Copyright: Таня Крис, 2013
Свидетельство о публикации №113082304626
Свидетельство о публикации №113082304626
Рецензии