Летіти мріями я хочу,
Через простори, через час,
Із ночі мармуру, мов зодчий,
Тебе я створюю щораз.
Я літачок пущу у небо
З паперу білого у синь,
Та розумію, що не треба,
Не долетить від нього тінь
В вікно зачинене навіки,
Не зазирне там зорепад,
Холодні сплющені повіки
І шляху вже нема назад.
Лиш відблиск сонця на граніті,
Холодний відблиск, так завжди.
Чомусь усе у цьому світі
не чує оклик: Підожди!
Я лiтачок пущу у небо
© Copyright: Игорь Стожар, 2013
Свидетельство о публикации №113082304397
Свидетельство о публикации №113082304397
Рецензии