К вопросу о партии Свобода в Украине

                В комментариях на : размещено стихотворение украинского поэта
Василия Симоненко о бандеровцах. (Поэт умер в 1963 году, ему было 29 лет):

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".

Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!

Автор неизвестен.


Перевод:

Я вас узнал в тяжелый год военный,
Когда огонь до неба полыхал,
И ночью от него горели звезды,
И самолетов рев почти не утихал.

Тогда вас люди называли псами
За то, что вы лизали немцам сапоги,
Кричали «хайль» охриплыми басами
И "Ще не вмерла…" пели как враги.

Где вы прошли – пустыня и руины,
И ямы трупами заполнены по край.
Плевала кровью "ненька Україна"
На ваши морды и фашистский рай.

Вы б прОпили давно всю Украину,
По всему свету распродали б нас.
Но, слава Богу, «москали» вернулись,
И потому мы живы посейчас.

Теперь вы снова, укрепивши кости,
Торговлей в розницу и оптом занялись.
И новых палачей вы просите к нам в гости,
Чтоб к салу нашему и хлебу добрались.

Вы вечно будете слоняться по чужбинам,
Пока вас дъявол всех не заберёт.
Но знайте «ще не вмерла Україна»
И не умрёт!

               

Перевод мой.
23.08.13 г.
«Ненька» – мать; «ще не вмерла Україна» – Украина ещё не умерла.


Рецензии