дай-но тебе обійму,
янголе мій сизокрилий.
так, щоб аж пальці німіли,
так, щоб про все та й забув.
з ніжних, маленьких плечей
шкіру твою зацілую.
землю від ніг відмежую,
небо примкну до очей.
голову вверх запрокинеш,
поглядом враз осягнеш.
нічка не матиме меж,
ми не відчуємо й фінішу...
родимка кожна твоя
сяє, мов зорі на небі,
хвилями слів ллється шепіт,
так не хвилюють моря...
Дай-но тебе обiйму...
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113082310207
Свидетельство о публикации №113082310207
Рецензии
