Миттйевий погляд очi в очi
Солодкий стогін розімкнув уста.
Без тебе жити вже не хочу,
Без тебе в світі кара лиш одна.
Як це могло зі мною статись?
Сама собі не відповім.
І довго уві сні буду кричати,
Та дихати повітрям громовим.
Мов та розпещена дівиця,
Потрапила у твій полон.
Як я могла так задуриться?
Вже сиві смуги біля скронь.
Надай хоча одну мені годину,
Щоб полишила цю проваль.
Щоб повернулася на ту одну стежину,
Яку я після тебе назову – печаль…
Свидетельство о публикации №113082301003